Відео дня
Бійку з росіянином рознімали судді, а РФ і Фінляндію українці змусили наздоганяти: на першому ЧМ з хокею в еліті наша збірна отримала болючий урок
Після розвалу Радянського Союзу правонаступницею СРСР у хокеї й низці інших видів визнали Росію, тому вона одразу почала змагатися у світовій еліті, тоді як збірна України була змушена підніматися з самих низів, щоб у 1999 році у своєму першому чемпіонат світу за участю найсильніших команд планети.
Першу неофіційну зустріч новостворена збірна країни провела на товариському турнірі в Санкт-Петербурзі 14 квітня 1992 року проти Казахстану і зазнала болючої поразки з рахунком 1:5. А в листопаді 1992-го в Мінську зіграла вже перший офіційний матч проти того самого суперника в рамках відбірного раунду до чемпіонату світу в Дивізіоні "C".
Шість років "синьо-жовті" поступово піднімались у класі, поки у листопаді 1998 року у кваліфікаційному турнірі в Словенії не вибороли право виступити в еліті світового хокею у 1999-му. На своєму шляху вони розбили французів 4:1 та розписали важкі нічиї з Німеччиною (1:1) та Словенією (2:2).
Чемпіонат світу-1999 проходив із 1 по 16 травня у норвезьких містах Осло, Ліллегаммер та Хамар. Формат тих змагань передбачав три етапи, починаючи з групового, де 16 збірних розділили на чотири квартети. Далі проходили дві кращі команди, а Україна потрапила до досить складної групи D разом з майбутніми фіналістами чемпіонату фінами, а такою росіянам і білорусами.
Наших дебютантів тоді очолював легендарний тренер Анатолій Богданов, який у 1985 році привів київський "Сокіл" до бронзових нагород чемпіонату СРСР, а також шість разів гарнтував українській команді місце у п'ятірці найкращих клубів СРСР.
Серед лідерів "синьо-жовтих" були гравець швейцарського "Берну" Олександр Годинюк, майбутній наставник ХК "Кременчук" і збірної України Олександр Савицький, який 1998-го став чемпіоном Росії у складі казанського "Ак Барсу", Віталій Литвиненко, який також вигравав першість РФ у складі Ярославля, нападник німецького "Тайгерс" Вадим Шахрайчук і майбутня зірка збірної 20-річний Костянтин Касянчук.
У воротах українців у Норвегії стояв легендарний Юрій Шундров, за плечима якого було навіть два поєдинки за збірну Радянського Союзу.
"Шундров був дуже гордою людиною. Інших воротарів взагалі для нього не існувало. Навіть ровесників, не кажучи про нас, молодих. Мало хто знає, але поки Шундров грав, він до останнього нікого з молодих голкіперів не вчив. Навіть наприкінці кар’єри, коли Олександр Сеуканд говорив, щоб Юрій брав під опіку під час літніх зборів когось із молодих, той казав: "А якщо я його чомусь навчу, а він моє місце займе? Ні". Він цікавим був персонажем", – згадував пізніше Костянтин Сімчук.
Правда, основним голкіпером на тому світовому форумі став не Шундров, а Олександр В'юхін, але й його майстерності не вистачило, щоб залишитися "сухим" у першому матчі з Фінляндією 2 травня у Хамарі. Однак підопічні Богданова дали справжній бій титулованому супернику.
Українці навіть першими відкрили рахунок у зустрічі на 24 хвилині у більшості, а першу шайбу "синьо-жовтих" в еліті світового хокею закинув Сергій Климентьєв. Однак через три хвилини фіни зрівняли рахунок, а потім дотиснули свого менш досвідченого оппонента, закинувши ще дві шайби – 3:1. А хокеїсти збірної України заробили за ту зустріч аж 30 хвилин штрафу.
"Звичайно, я дуже радий, що забив цей перший гол, тим більше, що він вивів нас вперед у матчі проти фінів! Тоді я зовсім не думав про історичність цього голу, бо ми сподівалися на позитивний результат зустрічи", – згадував Климентьєв.
"Ми програли дуже сильному супернику, можливо, найкращому на турнірі. Але я не дуже задоволений нашою грою. Мої гравці можуть краще виступати в мобільності, в поєдинках, ефективніше використовувати свої шанси. Вони ретельно готувалися, але, мабуть, обпеклися. Тільки В'юхін грав на своєму рівні. Цей матч був гарним уроком, я задоволений настроєм гравців та їхнім командним духом. Але велика кількість штрафних викликає у нас занепокоєння. Не в моїх правилах обговорювати суддівство, але я вважаю, що 30% штрафних були незаслуженими, бо ті ж фоли наших суперників не були зафіксовані. Нам бракує досвіду в групі А", – відзначив після матчу тренер Богданов.
Тоді як один з лідерів Фінляндії Саку Койву відзначав, що перший матч був дуже складним: "Ми довго не могли знайти ключ до воріт. Ми пробували швидкі атаки, дальні удари, хитрі комбінації, але український воротар був непробивним. Лише в третьому періоді досвід взяв гору".
А 4 травня у тому ж Хамарі наша команда зустрічалася з росіянами. Це була дуже принципова зустріч, чимало гравців нашої команди на той мент виступали в чемпіонаті РФ. І знову українці відкрили рахунок першими в більшості, коли на 12 хвилині відзначився Олег Сіньков. Однак втримати свою перевагу не вдалося – у другому і третьому періоді підопічні Богданова замість ще однієї закинутої шайби пропустили чотири і програли 1:4.
Хоча навіть за такого рахунку на льоду відчувалось напруження і за 3,5 хвилини до кінця почалась бійка – за словами коментатора, почалось все з розбірок Климентьєва і Кудашова, а закінчилась боксерським міжсобойчиком Романа Сальникова і Сарматіна, яких ледь розтягли судді.
Анатолій Богданов відзначив, що у другому матчі його команда виглядала вже краще, ніж проти Фінляндії: "Переломним моментом у матчі стала гра 5 на 3 наприкінці другого періоду. Відразу після цього замість 2:2 вони забили 1:3 з перевагою в одного гравця. У цьому турнірі ми учні. Час покаже, на що ми здатні, але поки що ми розплачуємося за свої помилки".
Найкращий гравець України в цьому матчі Вадим Шахрайчук був упевнений, що "синьо-жовті" були близькі до сенсації: "Але удача не була на нашому боці. У нашій команді немає гравця класу Яшина".
У свою чергу нападник клубу НХЛ "Оттава Сенаторз" Олексій Яшин нахвалював українців: "Перший тайм був розчаровуючим. Ми багато атакували, і не тільки не забили, але й пропустили автогол. Однак у другому таймі команда вирішила переломити хід гри. Перемога далася нелегко. Україна – хороша команда, вони технічні, вони жертвують собою в обороні, і вони люблять і вміють атакувати".
Остання зустріч групового етапу проти Білорусі за своїм сценарієм повторювала дві попередні – Україна першою відкриває рахунок вже на 15 секунді гри після точного кидка Віталія Литвиненка, однак потім знову провалюється у захисті, дозволивши супернику закинути аж шість разів, що стало остаточним вироком для "синьо-жовтих".
"Я думаю, що було багато нервової напруги, яка переслідувала гравців. Адже навіть такі досвідчені хокеїсти, як колишній гравець НХЛ Олександр Годинюк, допускали елементарні помилки. Саме Годинюк був винуватцем перших пропущених голів. Більше того, багато наших гравців грають за "Сокіл" у ВЕХЛ, і, чесно кажучи, рівень цієї ліги не високий. А в цьому чемпіонаті ми були в групі смерті", – засмутився результатом Анатолій Богданов.
"Що стосується великого рахунку, то це трапляється часто, я вже пережив це за 20 років тренерської роботи. Готуєшся до вирішального матчу, і коли втрачаєш свій шанс, настає надзвичайна психологічна загальмованість. Не варто робити з цих поразок трагедію, ми багато з них вчимося. Перед чемпіонатом світу ключові гравці довго були травмовані, це могло лише вплинути на дії нашої команди", – підсумумвав тренер.
У підсумку нашу групу виграла Фінляндія, слідом за ними фінішували росіяни, а на третій позиції опинилася Білорусь. У підсумку на дебютному чемпіонаті українці посіли 14 місце.
Збірна Чехії, яка 1998 року привезла додому олімпійське "золото", за рік підтвердила свій високий клас. Навіть не найсильнішим складом і без "Домінатора" Доміника Гашека в воротах. Однак зірки НХЛ Мартін Ручінскі, Петр Сікора і Павел Кубина допомогли команді дістатися фіналу, а там за сумою двох матчів дотиснули Фінляндію – 3:1, 1:4 і 1:0 в овертаймі.
Хоча фіни також привезли на хокейний мундіаль потужний склад на чолі з Саку Койву з Теему Селінне, які стали найрезультативнішими гравцями чемпіонату.
Росіяни на цій першості закрили топ-5, що для них було провалом, білоруси закінчили дев'ятими.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що хокеїст збірної України встановив унікальний рекорд XXI сторіччя.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!